Transcript
Марина Гримич «Український Союз у Бразилії » (за архівними джерелами) Історія українців Бразилії – тема малорозроблена, особливо цевідчувається на фоні досліджень про українську імміграцію в ПівнічнійАмериці. Історичні праці про бразильських українців можнаперерахувати на пальцях 1 , до того ж, серед них катастрофічно малопублікацій, що стосуються громадських та культурницькихорганізацій 2 . До сьогодні однією з численних «білих плям» в історіїукраїнсько - бразильської спільноти залишається діяльністьУкраїнського Союзу в Бразилії (далі – УСуБ). Окрім коротенькогоповідомлення в Енциклопедії українознавства В.Кубійовича 3 , практично немає жодної інформації про цю організацію, і навіть самзасновник УСуБ – Петро Карманський 4 – у своїх спогадах торкнувсяцієї теми лише побіжно, до того ж, не стільки в інформаційному, 1 Огляд публікацій див.: Cipko S.Three wave of Ukrainian Immigraton to Brazil, 1890s – 1940s: A Historical Overview // Українці Бразилії / за ред. М.Гримич та ін. – K.,2010. – S.13-26. 2 Дещо про це:: Бондаренко М. Українці Бразилії: минуле і сучасність // УкраїнціБразилії. – С.51 -61; Лозова М. З історії української освіти та культури в Бразилії //Українознавство. – 2012. – 34. – С.119 -121. 3 Kerechuk N. Union for Argicultural Education(http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CU%5CN%5CUnionforAgriculturalEducation.htm) 4 Карманський Петро Сильвестрович (1878 -1956) – поет, перекладач, громадськийдіяч, представник ЗУНР в Бразилії (1922 - 1925). Політичні погляди протягом життязмінювалися від націоналістичних до антиклерикальних і прорадянських. скільки в емоційному ключі 5 . Питання діяльності УСуБ було такожзачеплене в статті бразильського дослідника П.Геріоса в контекстіконфлікту П.Карманського та греко - католицької церкви в Бразилії 6 . В енциклопедії, а також сучасних бразильських інтернет ресурсах 7 Український Союз у Бразилії фігурує не як окремаорганізація, а як історичний (початковий) етап іншої організації – Хліборобсько - освітнього Союзу (1938 р.), який у 2000 р. ставназиватися Товариством українців Бразилії. Матеріалом для даної публікації стали копії рідкісних архівнихматеріалів, люб'язно наданих авторові М.Чайковським 8 (Бразилія). Цезбірка протоколів організації – від дня її заснування 7 липня 1922 рокуаж до 9 лютого 1930 року. Архівна збірка 9 , яка аналізуватиметься у ційстатті, складається зі 100 аркушів (200 сторінок), до неї входятьпротоколи:а) з'їздів, загальних зборів (усього – 13- ти), в т.ч.: Першого(установчого. - Прим. М.Г. ) українського з'їзду в Дорізоні 7- 9 липня1922 року (1), загальних (вар.: звичайних, річних) зборів (7),надзвичайних (4) зборів, а також «Святочного» з'їзду (1); б) Головної ради (з 1927 р. – головного виділу) УСуБ (усього 12); в) Просвітної секції УСуБ (1). 5 Карманський П. Крізь темряву: Спогади. – Львів, 1956. – С.67, 73. 6 Guerios P. The Debate about Identity betwenn Religious and Lay Leaders in the First Years of Ukrainian Immigration to Brazil // Українці Бразилії. – С.7 2-89 7 Oresten R.Sociedade Ucraniana do Brasil – SUBRAShttp://www.rcub.com.br/rcub/quem-somos/sociedades-ucranianas/; http://sociedadeucraniana.com.br/Subras.aspx 8 Маріанo Чайковський – адвокат, підприємець, Почесний консул України в м.Паранагуа (Бразилія) ( Прим. М.Г. ). 9 Архів Українського Союзу у Бразилії (далі – АУСуБ). Усі протоколи велися в одній (амбарній) книзі в хронологічномупорядку , причому чотири перших протоколи зборів, засідань головної ради і засідання просвітницькоі секції ідуть під єдиною нумерацією, далі нумерація відсутня. Протоколи написані різними секретарямидосить детально, ретельно, чітко і грамотно (літературним варіантомгалицької говірки, який використовувався у той час і у львівськихвиданнях); відчувається, що тексти виконувалися спершу на«чорнетці», а потім переписувалися в книгу «начисто». Виступиучасників подавалися часом конспективно, а часом (наприклад, звіти,подання) включалися повністю.На кожних зборах зачитувався і затверджувався протоколпопередніх зборів.Що стосується змісту протоколів, то цінність цих документівнеможливо переоцінити. Оскільки вони велися надзвичайно детально,то за ними можна простежити крок за кроком хронологію подій в ційорганізації, динаміку процесів, що відбувалися в світській частиніукраїнсько - бразильської спільноти 1920 -1930- х рр. Крім того, це єунікальне джерело з ключового як для українсько - бразильської історіїперіоду, що носить назву карманщина . Термін асоціюється зперебуванням П.Карманського в Бразилії і його конфліктом з найбільшвпливовою на той час ідеологічною силою – Українською католицькоюцерквою загалом і Згромадженням св. Василія Великого зокрема.Перебуваючи в Бразилії в 2009 та 2011 р. автор цієї статті відчула, щотема карманщини і досі в середовищі католицьких духовних осіб єтабуйованою і надзвичайно травматичною. Ініціатива створення УСуБ належала П.Карманському, який у 1922 перебував у Бразилії у відрядженні як представник ЗУНР і збиравкошти на її підтримку.Перші (установчі) збори проголосили головну свою мету:«утворення української всенародної організації Бразилії» 10 . Організаціяприйняла назву «Український Союз у Бразилії», завданням якої буловизначено «зорганізування української еміграції у Бразилії, збереженняїї при українськім народі, піднесення її так під оглядом моральним як іматеріальним, та систематична праця на просвітнім та господарчімполи серед української еміграції у Бразилії»; «найважливішимисередниками (тут: засобами. – Прим.М.Г. ) для здійснення найменчоїпрограми (програми - мінімум. - Прим. М.Г. ) було б основаннявсілякого рода курсів для учителів, основання української бурси,основання гуртівні кооперативної, а на кінець – відчити та реферати» 11 . Загальну кількість учасників УСуБ за протоколами визначитинеможливо. Судячи з дискусій, що велися на зборах, офіційні спискичленів організації не велися, членство могло визначатися хіба що завнесками, що збиралися в загальний бюджет організації, однак ці даніне є прозорими. Опосередковано можна судити за динамікоюкількісного складу організації за участю делегатів у загальних зборах.Наведемо базову інформацію про збори, протоколи яких наявні вархіві, уключно з кількісними показниками активістів організації, якібули представниками від окремих українських околиць . 1. Перший український з'їзд (Установчі збори) . Дата проведення 7- 9 липня 1922 р. , – Дорізон. Присутні: 39 учасників і 4 члени президії. 10 АУСуБ, арк. 2зв. 11 Там само. 2. ІІ Загальні збори ( Порто Уніон, 19 квітня 1923 р.) , 23 делегатита 4 члени президії.3. ІІІ Надзвичайні збори (Уніон да Вікторія , 25- 26 грудня 1923 р. ) 53 делегати. 4. Святочний з'їзд з приводу відкриття друкарні УСвБ (Уніон даВікторія, 12 липня 1924), 4 члени президії та 60 членів з 14 околиць. 5. Загальні (ІV) збори (Уніон да Вікторія, 24 грудня 1924 р. ), кількістъ делегатів не вказана . 6. Загальні збори (V) 8 листопада 1925 р. , Уніон да Вікторія, безкількісних даних учасників. 7. Збори (цифру VI закреслено, виправлено на Надзвичайні )( Уніон да Вікторія, 8 травня 1926 р.), кількістъ делегатів не вказана. 8. Надзвичайні загальні збори (Порто Уніон, 18 - 19 вересня 1926 р.), присутні представники 20 осель (без зазначення кількостіделегованих) . 9. Збори (VII) (Порто Уніон, 25 - 26 грудня 1926 р.). 10. Загальні (VIII) збори (Порто Уніон, 24- 25 грудня 1927 р.), 183делегати та 30 членів централі. 11. Звичайні річні загальні збори (Порто Уніон, 27- 28 грудня1928 р.), 160 делегатів і 14 членів Централі. 12. Надзвичайні загальні збори (Порто Уніон, 9 - 10 серпня 1929 р.), 186 делегатів і 13 членів Централі. 13. Звичайні річні загальні збори (Порто Уніон, 23 - 24 січня 1930 р.) . Теоретично до членів Союзу можна зарахувати передплатниківгазети «Український хлібороб». З протоколів можна прослідкуватизміни в кількості передплатників, ці цифри час від часу називаються.
